Особня́к Могильо́вцева, широко відомий як «Шоколадний будиночок» — пам’ятка історії та архітектури у Києві, що знаходиться на вулиці Шовковичній, 17/2 (поряд із відомим будинком Ікскюль-Гільденбанда, що має №19).

Будинок збудовано у 1901 році за проектом Володимира Ніколаєва на замовлення відомого промисловця, фінансиста та мецената Семена Могильовцева, який жив у ньому до своєї смерті 10 серпня 1917 року. Будівля загальною площею близько 900 м2 має два поверхи, інтер’єри яких були виконані в різних архітетурних стилях та відзначалися вишуканістю та багатством.

В наступні роки мешканцями будинку були:
у 1917-1918 роках тут мешкав Ігор Кістяківський;
1919 року (з приходом до Києва більшовиків) в особняку мешкав Христіян Раковський;
від 1925 року будинок було передано під помешкання для науковців ВУАН та поділено на квартири і у 1929-1930 рр. тут жив Матвій Яворський, а у 1927-1934 роки в квартирі N6 професор Микола Макаренко.
1934 року особняк реконструйовано за проектом Павла Альошина і передано від ВУАН до НКВС.
У 1948 році будівлю було передано Управлінню справами Ради Міністрів УРСР, з 1952 року в ньому містилося «ВОКС» — Всесоюзне товариство культурних зв’язків із закордоном.
З 1960 року тривалий час у приміщенні Шоколадного будинку був міський Палац одружень. Після будівництва нового Палацу одружень 1982 року будинок майже у аварійному стані був переданий Управлінню культури і мистецтв київського виконкому.