Батьківщина-Мати (рос. Родина-мать) — монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії Великої Вітчизняної війни . Відкрита в 1981 році.

Автор монументу — народний художник СРСР скульптор В.З.Бородай.

Назва

Спочатку пам’ятник замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-мати» увійшла до ужитку майже відразу ж після зведення.

Проектування

Перший проект «Батьківщина-Мати» розробив ще в 1970-х скульптор Євгеній Вучетич, але спорудженя почалося набагато пізніше. Коли в 1974-му році Євгеній Вучетич помер, поект взяв на себе український скульптор Василь Бородай. Український архітектор змінив проект скульптури і почав його будівництво.

Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 80-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували річку.

Статуя ліплена із образу борзнянки, скульпторки Галини Никифорівни Кальченко.

Будівництво

Металевий каркас виготовлений із сталі, виплавленої в Запоріжжі.

Скульптуру збирали стометровим краном, який був виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран демонтували.

З неіржавіючої сталі окремими блоками-секціями вагою 25-30 тонн скульптура була зварена на Київському заводі імені Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання імені Е. О. Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоб не привертати увагу людей.

Зварникам монументу «Батьківщина-Мати», платили 50 карбованців в день (велика на той час сума), але оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну зарплатню, але були задоволені і тим, що будують одне з «Чудес» Києва.

За часи монтажу на скульптуру було накладено 30 км зварних швів.

Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно монумент «Батьківщина-мати» повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус силою до 9 балів.

Щоб перевірити стійкість скульптури, 10-ти метрову копію випробовували на міцність у Москві, в набільшій у СРСР турбіні.

Протестували проти будівництва «Батьківщина-Мати» священники Києво-Печерської Лаври, вони казали, що висота монументу повинна бути менша Великої Лаврської Дзвінниці (97 м), монумент виріс у висоту 102 м, але через те що Дзвінниця розташована на пагорбі, над рівнем моря «Мати-Батьківщини» на 12 метрів нижча Великої Лаврської Дзвінниці.

Меч споруди зменшили на 6 метрів, оскільки архітектори вирішили, що жінка не здатна підняти такий великий меч.

Після закінчення будівництва скульптури в «Батьківщини-мати» збільшили ніс. Також при огляді зауважили, що груди різні (права менша лівої), але архітектор відповів, що при піднятті руки грудь зменшується.

Відкриття монументу планувалось на 9 травня 1980 року, але відзначилось тільки за рік по тому.

Експлуатація

9 травня 1981 року відбулося гучне відкриття монументу, сам Леонід Брежнєв приїхав на відкриття стометрової киянки. «Батьківщина-Мати» стала новим символом Києва.

В 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя залишилася неушкодженою.

Влітку 2002 року був дозволений підйом екскурсантів на майданчики відмітки 36 метрів і 92 метри. Проте після того, як в квітні 2003 року молодий чоловік впав з верхнього майданчика і розбився, доступ туристів був обмежений.

В 2009 році почата реставрація споруди.

Характеристики

- Загальна висота монументу з постаментом — 102 метри.
- Висота скульптури «Батьківщина-Мати» (від п’єдесталу до кінчика меча) — 62 метри.
- В одній руці статуя тримає 16-метровий меч вагою в 9 тонн,а в іншій — щит розміром 13 на 8 метрів з гербом СРСР (вагою в 13 тонн).
- Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн.
- Сам каркас починається на глибині 17,8 метра (від входу в музей). На цю глибину йде бетонний колодязь діаметром 34 метри.
- На щиті «Батьківщина-Мати» має оглядовий майданчик.
- В середині скульптури знаходяться два ліфти: Один з ліфтів піднімається з дев’ятьма зупинками до самої “голови” «Матері-Батьківщини», в якій є люки і технічні майданчики. Можна піднятися в “руку” з щитом і в іншу – з мечем. Там теж є монтажні майданчики.
- На найвищій точці меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження.

Скульптори і Архітектори

- Автор першого макету «Батьківщина-мати» — Євгеній Вучетич.
- Після смерті в 1974-му Вучетича, проект продовжив український скульптор Василь Бородай.
- Також допомагали інші скульптори: Фрид Сагоян і Василь Винайкин, а також архітектори Віктор Єлізаров, Георгій Кислий, Микола Фещенко.